По ночам бредить Луной да перечить сну. // Старушка Вселенная забывает слово "милосердие", когда речь идет обо мне.
ТекстБігти далеко не вийде Ці скелі колись скінчаться Землю кинеш, на завтра зійде Тіні твоїх ніжних пальців Сліди, що ти залишаєш, Цвітуть мілліонами квітів, Ти, мов вода, втікаєш З-поміж безсилих гранітів!
Біжи, біжи, поки вистачить сил, Бо я все одно знайду тебе, Занадто багато світів, Занадто багато слідів. А коли я відчую останній твій подих І зорі зімкнуться вінцем на чолі, Сонце, мов жрець, зійде по сходах І віддасть твоє тіло мені!
Твій голос схожий на чари, Що їх розливають в повітрі В одну довгу низку сплелися хмари За рухом долоней тендітних А ти все тікаєш від мене, Хоч доля тримає міцно! Серце твоє, королево, На герб намалює лицар! Marilit, спасибо за наводку!